Дріжджоподібний гриб Candida є представником умовно-патогенної флори слизових оболонок, шкіри та шлунково-кишкового тракту людини.
Маючи сильні механізми виживання та адаптації, перевагу над бактеріями, кандида за сприятливих умов починає активно «захоплювати середовище», визиваючі в людини патологічний стан – кандидоз 
Використання протигрибкових препаратів дає тимчасовий ефект.
Використання антибіотиків підсилює ріст кандидозу.
Єдиним ефективним засобом боротьби є – дієта.
Щоб дріжджі перестали розмножуватися, їх треба перестати годувати 
Улюблена «їжа» кандиди – цукор. Причому, нещодавно було виявлено, що вона має ген – лактозний оперон.
Цей ген дозволяє включати механізм засвоєння молочного цукру – лактози.
Тому цільне молоко 
також є «харчуванням» для кандиди.
Ідеальним суперником Candida 
є тропічний штам дріжджів Saccharomyces boulardii.
Він має унікальни властивості і у боротьбі і з бактеріями – розчиняє плівку, якою вони себе вкривають, щоб уберегтися він інших бактерій, і нарощуючи популяцію – визивати дисбактеріози.
Тому сахароміцети Буларді використовують для лікування проносів і називають «природним антибіотиком мандрівника».
Крім того, високу ефективність у контролю кандидозу показала каприлова кислота – похідне з кокосової олії. Її треба вживати на постійній основі (за винятком протипоказань).
Трави, що містять гіркоти, екстракт листя оливи, шкіра чорного горіха – це ті природні антибіотики, що також допомагають у боротьбі з кандидозом.
Підсумуємо:
Перестаємо «годувати» кандиду
Слідкуємо за мікрофлорою кішківника (не допускаємо дисбіозу)
Якщо вживаємо антибіотики, відразу п’ємо пробіотики (найкраще – сахароміцети Буларді)
Використовуємо каприлову кислоту для підтримки
Для лікування використовуємо: протигрибкові препарати, сахароміцети Буларді, гіркоти трав та рослин
