Гістамін є важливим нейромедіатором, який відіграє роль в багатьох фізіологічних процесах в організмі. Деякі з основних функцій гістаміну включають:
Регуляція сну та бадьорості: гістамін є ключовим нейромедіатором, який регулює цикл сну-бадьорості. Він сприяє підвищенню бадьорості та відповіді на стрес.
Регуляція нейротрансмісії: гістамін впливає на роботу інших нейромедіаторів зокрема: ацетилхоліну, серотоніну, допаміну та норадреналіну. Він може збільшувати або зменшувати їх вироблення і відповідь на них.
Регуляція запальних реакцій: гістамін є ключовим фактором у запальних процесах, спричинюючи збільшення проникності капілярів та збільшення виділення рідини з крові в міжклітинний простір.
Регуляція шлунково-кишкового тракту: гістамін впливає на роботу шлунково-кишкового тракту, зокрема на зниження кислотності шлунка та стимуляцію рухів кишечника.
Регуляція дихальних шляхів: гістамін впливає на дихальні шляхи, збільшуючи їхню проникність та збільшуючи виділення слизу.
Це лише кілька з функцій гістаміну, і його роль в організмі продовжується вивчатися.
Гістаміноз – це стан, коли рівень гістаміну в організмі стає надто високим.
Це може відбуватися з різних причин, наприклад:
Надмірне споживання гістаміну з їжею: деякі продукти харчування містять велику кількість гістаміну, такі як сир, шоколад, алкоголь, консервовані продукти та інші. Якщо їх споживати великі кількості, то це може призвести до надмірного накопичення гістаміну в організмі.
Порушення метаболізму гістаміну: у деяких людей може відбуватися порушення метаболізму гістаміну, коли організм не може ефективно розкладати гістамін, що призводить до його накопичення.
Алергічна реакція: гістамін є ключовим медіатором алергічних реакцій, і його рівень може зростати під час алергічної реакції.
Дефіцит ферментів DAO та HNMT: Фермент діаміноксидаза (DAO) та N-метилтрансфераза гістаміну (HNMT) забезпечують розклад гістаміну в організмі. Якщо в організмі відбувається дефіцит цих ферментів, то це може призвести до надмірного накопичення гістаміну.
З 2003 року є вже деякі дослідження, які свідчать про те, що ГАМК (GABA) може знижувати вироблення гістаміну в мозку.
Наприклад, одне дослідження на тваринах показало, що введення GABA у мозок призводить до зниження вироблення гістаміну в нейронних клітинах.
Крім того, інші дослідження вказують на те, що активація рецепторів GABA може знижувати активність нейронів, які виробляють гістамін.
Отже, можна припустити, що GABA (ГАМК) може знижувати рівень гістаміну в мозку .
Однак, потрібно враховувати, що механізми взаємодії між нейромедіаторами в мозку дуже складні, і дослідження у цій області все ще продовжуються.
GABA є головним інгібіторним нейромедіатором у мозку, що зменшує активність нервових клітин та сприяє відчуттю спокою та розслаблення.
Він також грає роль у регулюванні ступеня тривожності та депресії.
