Закрепи, які не можливо усунути зміною раціону, введенням пребіотиків та пробіотиків, і навіть препарати від закрепів допомагають через раз?
Є сенс обстежитися на доліхосигму. Попереджаю – лікарі не дуже люблять обстежувати на цей діагноз, а деякі про нього навіть і не чули.
Доліхосигма — це патологічний стан, що характеризується подовженням сигмоподібної кишки, яка є частиною товстої кишки.
Така анатомічна особливість може бути вродженою або набутою і часто супроводжується функціональними порушеннями роботи шлунково-кишкового тракту. У деяких випадках доліхосигма проходить безсимптомно, однак часто проявляється клінічно, викликаючи значний дискомфорт та погіршуючи якість життя пацієнта.
Частота розповсюдження доліхосигми серед населення:
🔹 У дітей доліхосигма зустрічається приблизно у 3–5% випадків, частіше виявляється при обстеженнях з приводу хронічного запору.
🔹 У дорослих точну статистику визначити складніше, оскільки у багатьох випадках доліхосигма проходить безсимптомно і виявляється випадково, наприклад, під час колоноскопії або рентгенологічного обстеження. За деякими оцінками, до 15–20% людей можуть мати подовжену сигмоподібну кишку без клінічних проявів.
📌 Важливо: не кожен випадок подовженої сигми вважається патологією. Доліхосигма стає клінічно значущою, коли порушується моторика кишечника і з’являються стійкі симптоми.
Симптоми доліхосигми
Найбільш типовим симптомом доліхосигми є хронічний запор, який може тривати від кількох днів до тижнів. Пацієнти також можуть скаржитися на:
- здуття живота;
- біль у животі, переважно в лівій нижній частині;
- відчуття неповного випорожнення;
- нудоту, іноді — блювання;
- млявість, зниження апетиту;
- дратівливість, особливо у дітей.
Застій калових мас у кишечнику може призводити до утворення калових каменів, що ще більше ускладнює дефекацію.
Наслідки при відсутності лікування
Якщо доліхосигму не лікувати, можливий розвиток серйозних ускладнень:
- Хронічна інтоксикація організму через тривале перебування калових мас у кишці, що призводить до всмоктування токсинів;
- Розширення товстої кишки (мега-колон);
- Калові камені з подальшим механічним ушкодженням слизової;
- Геморой і анальні тріщини внаслідок постійного напруження під час дефекації;
- Порушення харчування, анемія, зниження ваги;
- Психоемоційні розлади, особливо у дітей, через тривалий дискомфорт та хронічні запори.
У тяжких випадках можлива непрохідність кишечника, яка потребує хірургічного втручання.
Лікування
Лікування доліхосигми залежить від вираженості симптомів. У більшості випадків призначається консервативна терапія: дієта з підвищеним вмістом клітковини, фізична активність, послаблювальні засоби, масаж живота, фізіотерапія. У випадках, коли лікування не дає результату або розвиваються ускладнення, може бути показане хірургічне втручання з видаленням подовженої ділянки сигмоподібної кишки.
Доліхосигма — це не просто анатомічна особливість, а потенційна причина хронічних порушень роботи кишечника, що потребує своєчасної діагностики та лікування. При правильному підході та дотриманні рекомендацій лікаря, більшість пацієнтів можуть вести повноцінне життя без значних обмежень.
