Є такий аналіз в біохімії крові, як rest-азот або залишковий азот.
Під залишковим азотом розуміють той небілковий азот, який визначається в надосадовій рідині, що отримується після осадження білків сироватки (плазми) крові трихлороцтової, фосфорномолібденової або фосфорновольфрамової (вольфрамової) кислотами.
Фракція залишкового азоту включає: азот сечовини (46-60% всього залишкового азоту), азот амінокислот (25%), креатину (5%), креатиніну (2,5 – 7,5%), сечової кислоти (4%) та інших продуктів білкового обміну (за винятком азоту гетероциклічних структур).
Різниця між усім залишковим азотом та азотом сечовини є так званим резидуальним азотом.
Основна фракція резидуального азоту – вільні амінокислоти.
Зростання концентрації залишкового азоту позначається терміном «гіперазотемія».
Газотермія буває: абсолютна/відносна; ретенційна/продукційна; ниркова/позаниркова.
Абсолютна гіперазотемія викликається або посиленим утворенням (продукцією) компонентів залишкового азоту (внаслідок активації протеолізу, катаболізму білків), або затримкою (ретенцією) азотистих шлаків, обумовленої як порушенням видільної функції нирок при їх патології (ниркова ретенційна гіперазотемія), так і зменшенням з декомпенсацією серцево-судинної діяльності).
У деяких випадках важливим є визначення вмісту залишкового азоту в динаміці розвитку захворювання.
Так, стійка гіперазотемія у хворих на хронічний нефрит зазвичай вказує на недостатність нирок, що розвинулася. Ступінь підвищення рівня залишкового азоту у своїй корелює з тяжкістю патологічного процесу.
Визначення в крові залишкового азоту може мати значення для диференціальної діагностики деяких форм гіпертензії: при нирковому рівні залишкового азоту підвищено, тоді як при есенціальній – у межах норми.
Продукційна гіперазотемія супроводжує патологічні стани, що супроводжуються синдромом ендогенної інтоксикації, пролонгованого стресу (часто спостерігається в післяопераційному періоді).
Відзначається при інфекційних захворюваннях, що протікають з лихоманкою та прогресуючим розпадом тканини (висипний тиф, дифтерія, скарлатина, крупозна пневмонія). При продукційній гіперазотемії рівень залишкового азоту підвищений з перших днів хвороби та продовжує наростати до останньої доби прояву високої температури тіла.
Відносна гіперазотемія спостерігається у хворих із явищами згущення крові при посиленому потовиділенні, профузних проносах та інших станах, що супроводжуються порушеннями водного балансу.
Поєднання абсолютної та відносної продукційної та ретенційної гіперазотемії супроводжує дуже тяжкий патофізіологічний синдром, що часто виникає при одночасному ураженні печінки та нирок (гапаторенальний синдром).
Гіперазотемія змішаного характеру особливо часто виникає у практиці хірургії: продукційна гіперазотемія призводить до розвитку ретенційної, а ретенційна – неодмінно супроводжує продукційну. Встановлено, що порушення функції виділення нирок сприяє активації протеаз і руйнуванню білка.
Зниження вмісту залишкового азоту в крові (гіпоазотемія відзначається при недостатньому харчуванні та в деяких випадках вагітності).
Показання до призначення аналізу.
– Дослідження функції нирок та печінки.
– Ниркова недостатність.
– Печінкова недостатність.
